Відкриття та ведення спадкової справи в Києві

Що таке відкриття спадкової справи і чому це потрібно зробити вчасно

Відкриття спадкової справи - це не фінальне оформлення майна і не видача свідоцтва. Це старт усього процесу. Саме на цьому етапі нотаріус приймає першу заяву, перевіряє факт смерті, час і місце відкриття спадщини, наявність заповіту, уже заведеної спадкової справи, коло спадкоємців і базові документи по майну. Якщо цей етап пройти правильно, далі справа рухається спокійно і прогнозовано. Якщо помилитися на старті, потім доводиться виправляти вже наслідки.

Спадкова справа заводиться на підставі першої заяви, яка підтверджує волевиявлення щодо спадкового майна. Це може бути, зокрема, заява про прийняття спадщини. Нотаріус також перевіряє через Спадковий реєстр, чи немає вже заведеної справи або заповіту. Якщо справа вже заведена в іншого нотаріуса, нова справа вдруге не відкривається.

Як відбувається відкриття спадкової справи: 6 зрозумілих кроків

Крок 1. Ви звертаєтесь щодо відкриття спадкової справи

Ви повідомляєте основну інформацію: хто помер, коли настала смерть, чи є заповіт, де останньо проживав спадкодавець, яке майно залишилось і хто з родичів буде звертатись. Уже на цьому етапі моВи коротко розповідаєте ситуацію: хто помер, коли це сталося, де проживав спадкодавець, чи є заповіт, яке майно залишилось і хто з родичів планує оформлювати спадщину.

На цьому етапі ми пояснюємо, з чого почати відкриття спадкової справи, чи потрібно подавати заяву про прийняття спадщини та які документи бажано мати з собою для першого звернення.жна зрозуміти, куди саме потрібно подавати заяву і чи немає ризику пропустити строк.

Крок 2. Перевіряємо строк для подання заяви на спадщину

Для прийняття спадщини важливо не пропустити встановлений законом строк. Загальне правило - заява про прийняття спадщини подається протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Ми одразу перевіряємо, чи є ризик пропуску строку, чи потрібно діяти терміново і який варіант підходить саме у вашій ситуації. Це допомагає не втратити час і правильно розпочати оформлення спадщини.

Крок 3. Визначаємо, де відкривається спадкова справа

Спадкова справа відкривається не просто там, де зручно спадкоємцю. Важливо правильно визначити місце відкриття спадщини. Зазвичай це останнє місце проживання спадкодавця, а в окремих випадках - місцезнаходження нерухомого майна або основної частини майна.

Простими словами: перед поданням заяви потрібно зрозуміти, до якого нотаріуса можна звертатися, щоб спадкова справа була відкрита правильно.

Крок 4. Готуємо документи для відкриття спадкової справи

Для старту зазвичай потрібні базові документи: паспорт і РНОКПП спадкоємця, свідоцтво про смерть, документи про родинні відносини, заповіт за наявності, а також документи на майно, якщо вони є.

Якщо частини документів немає - це не завжди проблема для першого звернення. Ми пояснюємо, що потрібно мати одразу, що можна донести пізніше і які документи можна отримати повторно.

Крок 5. Подається заява про прийняття спадщини

Якщо спадкоємець не проживав постійно разом зі спадкодавцем на день смерті, він подає заяву про прийняття спадщини. Саме ця заява часто є першим практичним кроком для відкриття спадкової справи.

Ми пояснюємо, як правильно подати заяву на спадщину, які дані потрібно вказати і що важливо зробити в межах 6-місячного строку.

Крок 6. Відкривається спадкова справа і ви отримуєте план дій

Після подання першої необхідної заяви нотаріус відкриває спадкову справу. З цього моменту процес уже не виглядає хаотично: є конкретна справа, є перелік документів і є зрозумілий порядок подальшого оформлення спадщини.

Після відкриття спадкової справи ви отримуєте пояснення, що потрібно підготувати далі: які документи донести, які відомості перевірити, що може вплинути на оформлення майна і коли можна переходити до наступного етапу.

Які документи потрібні для подання заяви на оформлення спадщини?

Точний перелік залежить від ситуації: за законом чи за заповітом оформлюється спадщина, яке саме майно входить до складу спадщини, чи є кілька спадкоємців, чи потрібно підтверджувати родинні відносини. Але для першого звернення зазвичай потрібна база.

● Паспорт та РНОКПП спадкоємця.
● Свідоцтво про смерть спадкодавця.
● Документ про останнє місце проживання спадкодавця.
● Заповіт - якщо він є.
● Документи, що підтверджують родинні відносини - якщо спадкування відбувається за законом.
● Усе, що є на майно: документи на квартиру, будинок, землю, авто, рахунки, частки, інше майно.

Навіть якщо якихось документів поки що немає, це не завжди заважає розпочати справу вчасно. Головне - не пропустити строк і правильно запустити процес. Далі вже можна працювати по переліку документів спокійно і послідовно.

Якщо документів на майно немає або вони не в порядку

Це одна з найпоширеніших ситуацій у спадкових справах. У спадкоємця може не бути оригіналів документів на квартиру, будинок, землю, автомобіль чи інше майно. І дуже часто через це люди помилково відкладають звернення до нотаріуса, думаючи, що без повного пакета справа все одно не почнеться.

Насправді в більшості випадків спочатку важливо вчасно подати першу заяву і відкрити спадкову справу, а вже потім працювати з документами на майно. Саме в межах спадкової справи стає зрозуміло, які документи потрібно витребувати, відновити, отримати повторно або, за потреби, оформлювати через суд. Порядок прямо передбачає, що після заведення спадкової справи нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини і видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, при видачі свідоцтва на майно, що підлягає державній реєстрації, нотаріус перевіряє правовстановлюючі документи, відомості з реєстрів, а за відсутності потрібних документів роз’яснює порядок вирішення питання. Тобто відсутність документів - це не причина нічого не робити. Це причина правильно відкрити справу і далі вже йти по юридичному маршруту.

Куди подавати заяву про прийняття спадщини

Це питання потрібно вирішити одразу, бо саме тут люди помиляються найчастіше.
За загальним правилом, спадщина відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця. Тобто важливе не місце проживання спадкоємця, не місце смерті і не просто будь-яке зручне місто, а саме остання адреса проживання померлої особи. Якщо людина останньо проживала в Києві - справа відкривається за місцем відкриття спадщини в Києві. Якщо останнє місце проживання було в Київській області - орієнтиром буде саме ця область.
Якщо останнє місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини може бути місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Якщо нерухомого майна немає - враховується місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Важливо: свідоцтво про смерть не підтверджує місце відкриття спадщини

Свідоцтво про смерть потрібне для підтвердження факту смерті та дати відкриття спадщини. Але воно не підтверджує, де саме має відкриватися спадкова справа. Для цього зазвичай потрібен витяг із реєстру територіальної громади, довідка про реєстрацію місця проживання або інший документ, що підтверджує відповідний факт. Якщо такого документа немає, інколи питання місця відкриття спадщини доводиться встановлювати через суд.

Спадкова справа може відкриватися за законом або за заповітом

Після смерті спадкодавця нотаріус перевіряє, на якій підставі буде оформлюватися спадщина: за законом або за заповітом. Від цього залежить коло спадкоємців, перелік документів, порядок перевірки прав на спадщину та подальше оформлення свідоцтва.
Якщо заповіту немає, спадкування відбувається за законом - тобто право на спадщину мають родичі та інші особи у визначеній законом черговості. У такому випадку важливо підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем, правильно визначити чергу спадкування та з’ясувати, чи є інші спадкоємці.
Якщо заповіт є, спадкування відбувається за заповітом - тобто основне значення має воля спадкодавця, викладена у заповіті. Нотаріус перевіряє чинність заповіту, його реєстрацію, зміст, а також наявність осіб, які можуть мати право на обов’язкову частку у спадщині.
На етапі відкриття спадкової справи не завжди потрібно одразу мати всі документи на майно. Але важливо правильно визначити саму підставу спадкування, щоб справа з самого початку рухалась у правильному напрямку.
Детальніше про окремі послуги:
Оформлення спадщини за закономЯкщо заповіту немає, потрібно визначити чергу спадкування, підтвердити родинні відносини та правильно оформити права спадкоємців.
Оформлення спадщини за заповітомЯкщо спадкодавець залишив заповіт, потрібно перевірити його чинність, зміст, коло спадкоємців та можливе право на обов’язкову частку.

Основні черги спадкування

Перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід з боку матері і з боку батька.

Третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до відкриття спадщини.

П’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Важливі нюанси, про які часто не знають на старті

Спадкодавець проживав в іншому місті - як діяти спадкоємцю?

Якщо спадкоємець проживає в Києві, а спадкодавець останньо проживав в іншому місті або області, це саме по собі не змінює місце відкриття спадщини. Орієнтиром залишається останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, тоді враховується місцезнаходження нерухомого майна або основної частини майна.
Тому тут важливо не те, де зручно спадкоємцю, а те, де юридично відкривається спадщина. Саме на першому зверненні потрібно правильно визначити це місце, щоб не втратити час і не подати заяву не туди.

Коли спадкоємців кілька: що важливо на старті

Якщо спадкоємців кілька, головне завдання на старті - не допустити хаосу. Важливо розуміти, хто саме буде подавати заяви, чи всі спадкоємці знають про відкриття спадщини, чи є між ними згода щодо процесу, і чи не виникне конфлікту ще до етапу оформлення свідоцтва.

Нотаріус при відкритті та подальшому веденні справи з’ясовує коло спадкоємців, перевіряє наявність заповіту, уже заведеної спадкової справи, а також склад спадкового майна. Закон окремо передбачає можливість повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, якщо нотаріусу відоме їх місце проживання або роботи.

Якщо спадкування відбувається за законом, частки спадкоємців є рівними, якщо інше не випливає із правової ситуації або подальших домовленостей. Якщо між спадкоємцями є згода, вони можуть змінити розмір часток за домовленістю у встановленому законом порядку. Якщо ж один із спадкоємців пропустив строк, але інші погоджуються включити його до оформлення спадщини, це теж може бути вирішено без суду до видачі свідоцтва.
Саме тому при кількох спадкоємцях дуже важливо на самому початку правильно організувати процес: хто звертається першим, які документи є в кожного, чи є контакт між спадкоємцями і чи немає ризику спору.

Заяву можна надіслати поштою або електронно

Якщо спадкоємець не встигає особисто прибути до нотаріуса, це не означає, що строк буде автоматично втрачено. Порядок вчинення нотаріальних дій дозволяє надсилати заяву поштою або технічними засобами електронних комунікацій. Більше того, спадкова справа може бути заведена на підставі першої заяви, що надійшла такими способами.

Якщо заява надійшла поштою без нотаріально засвідченого підпису або в електронній формі з кваліфікованим чи удосконаленим електронним підписом, нотаріус приймає її, заводить спадкову справу і повідомляє спадкоємця про необхідність або надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто.

Окремо важливо, що заява вважається своєчасною, якщо вона була відправлена до закінчення шестимісячного строку, навіть якщо фактично надійшла нотаріусу вже після його спливу. Для електронної заяви важливо, щоб вона була надіслана не пізніше 23:59 останнього дня строку.

Спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем - що це змінює

Якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті, закон передбачає фактичне (автоматичне) прийняття спадщини - така особа вважається спадкоємцем, який прийняв спадщину без окремої заяви, якщо у 6-місячний строк не відмовилась від неї. Але цей факт часто потребує належного підтвердження документами та правильного оформлення у спадковій справі. Тобто в такій ситуації правило про обов’язкове подання заяви працює інакше, ніж для спадкоємця, який окремо проживав.
Але тут є важлива практична деталь: факт такого спільного проживання потрібно підтвердити документально. Це може бути витяг із реєстру територіальної громади, довідка про реєстрацію місця проживання або інший документ, що підтверджує відповідний факт. Якщо підтвердження немає, питання іноді доводиться вирішувати через суд.
Тому навіть якщо спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем, до нотаріуса все одно потрібно звернутися, щоб правильно оформити далі всю спадкову справу.

Чому не варто відкладати звернення до нотаріуса

Для прийняття спадщини, як правило, встановлено строк 6 місяців. І головна помилка тут дуже проста: люди чекають, поки зберуть абсолютно всі документи, і лише потім планують звертатися. Насправді перше, що потрібно зробити, - це вчасно подати заяву і відкрити спадкову справу. Уже після цього можна дозбирати документи на майно, витяги, довідки та інші підтвердження.
Тобто якщо строк іде, а повного пакета ще немає, це не причина чекати. Навпаки, це причина звернутися якнайшвидше, щоб зафіксувати ваше право і не втратити час.

Не впевнені, чи не спливає строк? Зверніться зараз, щоб одразу перевірити вашу ситуацію.

Що робити, якщо строк 6 місяців уже пропущено

Загальний строк для прийняття спадщини - 6 місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець не подав заяву в цей строк, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Але це не завжди означає, що ситуація безвихідна.

Є два основні варіанти вирішення.

Перший варіант - за згодою інших спадкоємців.
Якщо інші спадкоємці вже прийняли спадщину, вони можуть подати нотаріусу письмову згоду на те, щоб спадкоємець, який пропустив строк, теж прийняв спадщину. У такому випадку звертатися до суду не потрібно, але така згода має бути подана до видачі свідоцтва про право на спадщину. Після цього спадкоємець, який пропустив строк, подає свою заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Другий варіант - через суд.
Якщо згоди інших спадкоємців немає, спадкоємець може звернутися до суду з вимогою визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Суд надає такий строк, якщо причина пропуску була поважною. Якщо суд встановлює додатковий строк, у межах цього строку потрібно подати заяву нотаріусу.

Тому навіть якщо 6 місяців уже минули, питання не завжди закрите. Головне - швидко оцінити, який саме шлях підходить у вашій ситуації: згода спадкоємців чи звернення до суду.

Що входить у послугу відкриття та ведення спадкової справи

Ця послуга - не про одне коротке звернення. Вона охоплює весь старт справи і її подальший рух.

● аналіз вашої ситуації перед поданням заяви● перевірка місця відкриття спадщини● перевірка факту смерті, заповіту, спадкового договору, уже заведеної спадкової справи● прийняття першої заяви і заведення спадкової справи● пояснення, які документи потрібні саме у вашій ситуації● правовий супровід щодо наступних етапів оформлення спадщини● роз’яснення щодо частки подружжя, заповіту, спадкування за законом, строків та ризиків

Тобто ви не залишаєтесь один на один із питанням «що тепер робити». Після відкриття справи ви маєте не хаос із паперами, а зрозумілий план дій.

Відкрити спадкову справу у приватного нотаріуса - це нормально і законно

У спадкових питаннях багато хто досі думає, що звертатися потрібно тільки до державного нотаріуса. Насправді важливе не те, державний чи приватний нотаріус, а те, щоб справа була відкрита правильно, вчасно і з розумінням усіх нюансів.

Для людини, яка оформлює спадщину, значення має інше: щоб не було плутанини з місцем відкриття спадщини, щоб правильно прийняли першу заяву, щоб пояснили перелік документів, перевірили заповіт, не допустили помилки зі строком і не відправляли по колу. Саме це і є цінність нормально організованої роботи.

Ми одразу пояснюємо порядок дій, даємо логіку по документах і допомагаємо пройти перший етап без хаосу. Для клієнта це означає просту річ: питання спадщини починає рухатися, а не висіти місяцями в стані невизначеності.

Окремі правила для окупованих територій і зон бойових дій

Під час війни питання спадщини в окремих випадках регулюється з урахуванням спеціальних правил. При відкритті спадкової справи нотаріус перевіряє статус території, яка є місцем відкриття спадщини, з урахуванням переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які є тимчасово окупованими.

Крім того, якщо спадкова справа вже була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але продовжити її неможливо через знищення справи або відсутність доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи активними бойовими діями, інший приватний нотаріус або державна нотаріальна контора, до яких звернувся спадкоємець, можуть продовжити провадження такої справи. При цьому нотаріус перевіряє дані Спадкового реєстру щодо вже зареєстрованої справи, заповіту або спадкового договору.

Це особливо важливо для спадкоємців, у яких спадщина відкрилася на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, і які не мають фізичного доступу до попередньо заведеної спадкової справи.